Тематичний напрям 3. Освіта. Наука.
Культура.
Скрипничук Марія Іванівна,
заступник
директора з навчально-виховної роботи Іваниківської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ст.
ВИКОРИСТАННЯ ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ, ДОСЯГНЕНЬ
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ В ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ
Педагогічний
досвід — сукупність знань, умінь і навичок, здобутих учителем у процесі
навчально-виховної роботи.
Він є важливим
елементом загальної культури педагога, в якій відображаються знання, вміння,
навички та індивідуальні риси його особистості, постійно розвиваючись,
збагачуючись протягом усієї педагогічної діяльності. Оновлюваність
педагогічного досвіду зумовлена постійними змінами у практичній педагогічній
діяльності та освітніх надбаннях педагога.
Педагогічний досвід
учителя є підґрунтям, на якому зростає його педагогічна майстерність. Водночас
він є і джерелом розвитку педагогічної науки. Це своєрідний пробний камінь під
час експерименту, перевірки істинності теорій, концепцій, прогнозів тощо.
Аналіз результатів експериментальної роботи, тобто спеціально організованого
педагогічного досвіду, дає змогу довести істинність чи неправомірність
теоретичного знання, перевірити оптимальність рішень, вірогідність прогнозів та
ін.
Здобуті під час
навчання у вищих педагогічних закладах знання тільки у шкільній практиці стають
гнучкими і глибокими, оптимізуючи педагогічні дії вчителя. У процесі
педагогічної діяльності досвід осмислюється, оновлюється, спираючись на
психолого-педагогічну науку. Активізує і вивчення чужого досвіду, порівняння
його з власним.
Педагогічний досвід
повинен виражатися в технології навчально-виховного процесу, виявленні
взаємозалежності його компонентів.
Передовий педагогічний
досвід — творче, активне засвоєння і реалізація вчителем у практичній
діяльності засобів і принципів педагогіки з урахуванням конкретних умов,
особливостей дітей, учнівського колективу і особи вчителя.
Передусім він
спрямований на розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу
школи, зокрема на сучасному етапі — використання комп'ютерної техніки у
навчальному процесі, формування правової культури школяра, виховання
підприємливості молодої людини та ін. Для передового педагогічного досвіду
характерною є новизна, яка виокремлює його з маси позитивної діяльності
педагогів. Досвід можна вважати передовим тільки за умови, що він забезпечує
високі результати навчально-виховної діяльності вчителя, які мають бути не
випадковими, а наслідком застосування продуманої системи навчання й виховання.
Важливим його
показником є стабільність. Це означає, що результативність навчання і виховання
мають бути перевірені часом. Перспективність передового педагогічного досвіду
передбачає, що він «працює» й у практичній діяльності інших педагогів, його
можна поширювати, втілювати в життя.
Процес освоєння
досвіду складається з трьох етапів: виявлення , вивчення, поширення. А оскільки
в кожному педагогічному колективі є вчителі, професійна діяльність яких
відзначається елементами новизни і дає стабільні позитивні результати в
удосконаленні навчально-виховного процесу, що, власне, і називається
перспективним педагогічним досвідом, тому робота щодо виявлення, вивчення та
впровадження передового досвіду має зосереджуватися насамперед у школі.
На сторінках
педагогічних видань багато говориться про те, що таке актуальність і перспективність,
новизна і прогресивність передового
педагогічного досвіду та як його виявляти, вивчати і впроваджувати.
Багато років тому
В.Сухомлинський писав:" Завдання дирекції школи всіма засобами сприяти
створенню кращого досвіду в кожного вчителя
з усіх питань навчально-виховної роботи і впроваджувати цей досвід у
життя школи".
Думка, хоч і давня, але актуальна і нині. Про
це наголошується в основних нормативних документах про школу, зокрема в
"Положенні про методичну роботу з педагогічними кадрами в закладах освіти
області", затвердженого Наказом №165, де чітко визначено мету методичної
роботи - сприяти творчості педагогів,
упроваджувати в навчально-виховний процес передовий педагогічний досвід,
прогресивні технології та науково – методичні досягнення.
Науково-теоретичне обґрунтування впровадження
передового педагогічного досвіду в практичну діяльність педагогічного колективу
1.1.Передовий
педагогічний досвід: поняття, категорії.
У кожному визначенні передового педагогічною досвіду увага акцентується на
певних його аспектах, тому вони доповнюють одне одного.
Так, передовий педагогічний досвід за І. Жерносеком — це така навчально-виховна чи
організаційно-педагогічна діяльність, у процесі якої стабільні позитивні
результати її розв'язанні актуальних педагогічних проблем забезпечуються
використанням оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та
виховання або інтеграцією вже відомих форм, методів, прийомів, засобів.
Е. Моносзон визначає
педагогічний досвід як практичну діяльність з виховання, освіти та навчання
людини і як результат цієї діяльності, який знаходить своє відображення н
якостях особистості вихованця (його загальноосвітній, трудовій підготовці,
сформованосп світогляду, морального обличчя, естетичному й фізичному розвитку,
емоційно-вольовііі сфері, рисах характеру та ін.).
У свою чергу, К. Скаткін
тлумачить ППД як організований
цілеспрямований педагогічний процес та його результат, який відображається в
якостях особистості школяра.
За М. Поташником, передовий
педагогічний досвід характеризується високою результативністю, творчою
новизною, тривалістю функціонування, актуальністю, перспективністю, науковою
обґрунтованістю, раціональними витратами часу на досягнення високих результатів.
Л. Момот наголошує, що
передовий досвід — це результат творчої праці вчителя (групи працівників
освіти), що характеризується новизною.
За визначенням І. Підласого, «передовий педагогічний досвід — це такий засіп
цілеспрямованого підвищення ефективності та вдосконалення навчально-виховного
процесу, який здатен у сучасних умовах задовольнити актуальні потреби практики
навчання її виховання».
На думку Л. Набоки,
передовий педагогічний досвід — система творчої, оптимальної, повторюваної
професійної діяльності педагога з елементами новизни, яка дає стабільні позитивні
результати в удосконаленні навчально-виховного процесу.
Слід зауважити, що поняття «передовий педагогічний досвід» входить до
складу більш
широкого поняття — «педагогічний досвід» — як його
різновид. Обидва є засобами пізнання педагогічних явищ (гносеологічна функція),
фіксації, збереження, передачі інформації про результати практичної
педагогічної діяльності (інформаційно-комунікаційна функція).
Передовий педагогічний досвід формується на основі педагогічного досвіду
загалом як самостійна функціональна підсистема зі своїм набором ефективних
прийомів та методів навчання й виховання, правилами їх застосування і
оцінювання.
Серед типових рис, які характеризують цю
підсистему в комплексі, можна назвати такі:
а) передовий досвід передбачає
осмислення великої кількості педагогічних фактів (явищ);
б) його становлення — процес
свідомий, а не стихійний;
в) передовий досвід сприяє розвитку
педагогічної теорії та практики.
Ю. Чабанський вважає, що
передовий педагогічний досвід «у
певному розумінні є синонімом оптимально організованої діяльності, що дає
максимально можливі навчально-виховні результати за раціональної витрати часу и
зусиль педагогів та учнів».
Характерною рисою передового досвіду, як зазначено у визначеннях цього
поняття, є те, що він забезпечує позитивний результат за менших, ніж зазвичай,
затратах часу і зусиль.
Педагогічний досвід як передовий має відповідати певним критеріям.
- Актуальність педагогічного досвіду означає, що він сприяє
розв'язанню завдань, поставлених суспільством перед освітою.
- Оригінальність, новизна означає, що в практиці
роботи даного педагога, керівники школи, педагогічного колективу
використовуються форми, методи, прийоми або системи засобів, які ще не
застосовувались у педагогічній практиці. II Ефективність, результативність: досвід може бути визнаний передовим лише тоді, коли
педагогом досягнуті вищі, ніж типові, тобто характерні для масової практики,
результати навчання, виховання та розвитку.
- Стабільність високих результатів: виявлений
позитивний передовий педагогічний досвід характеризується стабільністю
високоефективних результатів навчально-виховної роботи протягом тривалого часу
(не менше 3—4 років).
- Перспективність означає наслідування даного досвіду іншими вчителями,
запозичення його зацікавленими педагогами і педагогічними колективами.
Перелічені критерії мають застосуватись дише сукупно, а не вибірково.
Недооцінювання критеріїв передового досвіду може призвести до
суб'єктивізму, помилкових оцінок, а перебільшення ролі ознак — до формалізму.
1.2.Класифікація передового педагогічного досвіду.
У педагогічній
науці виділяють різні критерії для класифікації ППД.
Розрізняють передовий
педагогічний досвід новаторський і зразковий.
Новаторському досвіду
властиві оригінальність, новизна. Досвід педагога-новатора, що має
експериментальний характер, називають дослідницьким. Якщо йдеться про
вдосконалення форм, методів, засобів навчання і виховання на основі творчого їх
використання, то такий досвід називають раціоналізаторством.
Зразковий досвід — це
сумлінна діяльність учителя, який уміло використовує досягнення педагогічної
науки, методичні рекомендації вчених, методистів, досвід інших педагогів, і на
цій основі його навчально-виховна робота є зразком для інших.
Залежно від теми та змісту передовий педагогічний досвід може бути: комплексним чи локальним.
Комплексний ППД висвітлює
певну педагогічну технологію побудови навчально-виховного процесу, її змістову
(зміст навчання) та процесуальну (методи, прийоми, форми навчання) основи.
Локальний представляє
певний доробок учителя чи педагогічного колективу, особливості певних
компонентів навчально-виховного процесу: цільового, стимулюючо-мотиваційного,
змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-регулюючого,
оцінно-результативного.
За кількістю авторів чи носіїв досвіду (окремий педагог, група педагогів, методичне об'єднання працівників
закладів освіти) передовий педагогічний досвід може бути:
-
колективним ;
-
груповим;
-
індивідуальним.
За рівнем творчості та ступенем можливого впливу на педагогічний процес ППД може бути:
• новаторським: передбачає визначення нових шляхів у розв'язанні окремих і
загальних педагогічних завдань, застосування принципово нових форм, методів,
прийомів, систем діяльності, раніше не відомих педагогічній науці та практиці;
• дослідницьким: характеризується експериментальними пошуками, які
відрізняються від досягнутого в науці та практиці, суперечать традиційному
підходу;
• раціоналізаторським: створюється на основі суттєвої модернізації відомих
форм, методів, прийомів педагогічної діяльності, що забезпечує підвищення
якості навчання;
• репродуктивним (зразковим): не відзначається новизною, але спрямований на
сумлінне виконання вчителем своїх професійних обов'язків, є взірцем для тих
педагогів, які ще не володіють педагогічною майстерністю.
Наведені критерії та класифікація передового
педагогічного досвіду можуть бути використані тими, хто вивчає передовий
досвіду на стадії попереднього ознайомлення
і об'єктом, а також у процесі його аналізу й узагальнення.
1.3.Нормативно-правова база.
Одним з основних завдань, визначених у законах України «Про освіту» та
«Про загальну середню освіту», є істотне поліпшення методичної роботи
керівників навчальних закладів, методичних служб щодо організації та
спрямування роботи педагогів на інтенсивне впровадження в практику нових
прогресивних педагогічних ідей, технологій навчання й виховання, досягнень
сучасної педагогічної науки та практики.
Рішенням колегії Міністерства освіти України «Про вдосконалення системи
вивчення й поширення передового досвіду» визначено чіткі рекомендації щодо
порядку вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду на
всіх рівнях: заклади освіти — міські
(районні) відділи освіти, їх методичні кабінети — обласні управління освіти, їх
методичні служби — педагогічні вищі навчальні заклади, методичні установи
Міністерства освіти України, науково-дослідницькі інститути.
Згідно із цим нормативним документом, роботу з вивчення, узагальнення та
поширення передового педагогічного досвіду в
школі очолює директор та його заступник з навчально-виховної роботи, в
дошкільних і позашкільних установах — керівник, у межах району (міста) —
районні (міські) управління (відділи) освіти, в області — обласне управління
освіти і науки, на всеукраїнському рівні — Міністерство освіти і науки України.
Безпосередньо організовують і здійснюють цю
роботу:
• у школі - директори та
їхні заступники із залученням учителів і вихователів;
• у районах (містах) —
методичні кабінети (інформаційно-методичні центри) районних (міських) управлінь
(відділів) освіти;
• в області — обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти;
• на всеукраїнському рівні — Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства науки і
освіти України.
Робота з ППД проводиться згідно з
планом роботи на кожному його етапі.
Відповідно до названого вище документа керівники та методичні активи шкіл,
ліцеїв, гімназій, дошкільних і позашкільних установ освіти виявляють нове,
раціональне в досвіді окремих учителів, вихователів, керівників гуртків,
інформують про нього членів педагогічною колективу; роз'ясняють переваги у
виявленому досвіді роботи педагогів,
з
використанні певних методів і прийомів, презентують їх
у дії; навчають учителів, вихователі», керівників гуртків використовувати
запропоновані методи і прийоми; здійснюють аналіз результатів поширення
досвіду.
У тих випадках, коли виявлений, вивчений, узагальнений, схвалений,
поширений досвід учителя, вихователя, керівника гуртка за своїм значенням являє
цінність і за межами навчального закладу, адміністрація повідомляє про нього
методичний кабінет районного та (міського) управління освіти.
Методичні районні (міські) управління (відділи) освіти за допомогою
керівників шкіл, дошкільних і позашкільних установ ґрунтовно вивчають передовий
педагогічний досвід, виявляють стійкість його результатів, оцінюють значення
досвіду, визначають рівень, на якому він може бути використаний. Якщо досвід
учителя, вихователя, керівника гуртка допомагає розв'язувати актуальні завдання
шкіл, дошкільних і позашкільних установ району, міста та достатньо ефективно
впливає на діяльність багатьох педагогів, то проводять роботу з узагальнення,
схвалення, поширення та пропагування його через методичні наради, конференції,
лекції, предметні семінари, практикуми, взаємовідвідування уроків тощо.
У випадках, коли досвід вносить новизну в теорію та практику, збагачує
засоби і методи навчально-виховної діяльності, його не лише використовують у
конкретних школах, а рекомендують для вивчення та узагальнення на обласному
рівні, про що повідомляють обласний інститут післядипломної педагогічної
освіти. А також забезпечують поширення та використання передового педагогічного
досвіду окремих учителів, вихователів, керівників гуртків, педагогічних
колективів, працівників освіти, методичних кабінетів, рекомендованого обласним
інститутом післядипломної педагогічної освіти та Міністерством освіти і науки
України.
Обласне управління освіти і науки, інститут
післядипломної педагогічної освіти:
- виявляють, вивчають, узагальнюють і схвалюють педагогічний досвід;
- організовують роботу з поширення схваленого та рекомендованого
Міністерством освіти і науки України педагогічного досвіду;
- забезпечують ознайомлення з передовим педагогічним досвідом під час
групової та інших форм підвищення кваліфікації: надсилають районним (міським)
управлінням (відділам) освіти, методичним кабінетам, школам, дошкільним і
позашкільним установам інформаційні матеріали, що розкривають зміст,
педагогічну й соціальну суть досвіду, його ефективність;
- відряджають працівників до інших областей України і країн з метою
ознайомлення з ППД;
- направляють до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти
Міністерства освіти і науки України (у вигляді аргументованої змістовної
інформації) подання про досвід, який пройшов апробацію в масовій практиці і має
істотний вплив на підвищення ефективності навчально-виховного процесу, з метою
його подальшого вивчення.
Вивчати досягнення кращих майстрів-новаторів, запроваджувати їх у практику
одне з головних завдань методичних служб усіх ланок освіти.
У Положенні про районний (міський)
методичний кабінет (центр) (наказ Міністерства освіти і науки України від
08.08.08 № 1119) визначені завдання
методичного кабінету (центру). Серед них:
• вивчення, узагальнення та впровадження в педагогічну практику досвіду
використання інноваційних технологій і сучасних форм організації
навчально-виховного процесу;
• формування електронної бази даних щодо перспективного педагогічного досвіду
та інноваційної діяльності педагогічних колективів і окремих працівників;
створення сучасних науково-методичних матеріалів, фондів навчальної,
довідкової, методичної, психолого-педагогічної, наукової, науково-популярної,
художньої та іншої літератури і періодичних педагогічних видань.
Згідно з наказом Міністерства освіти
і науки України від 20.10.97 № 385 «Про Положення про методичний кабінет
середнього закладу освіти» методичний кабінет середнього закладу освіти
сприяє впровадженню в практику роботи вчителів перспективного педагогічного
досвіду, досягнень сучасної науки та освітніх технологій. У методичному кабінеті закладу зосереджуються
такі матеріали: банк даних (картотека) педагогічних знахідок, досвіду,
освітніх технологій; аудіо-, відеотека кращих освітніх доробок школи, району,
області.
РОЗДІЛ
2. Процес освоєння досвіду та досягнень психолого-педагогічної науки
2.1. Загальні засади процесу освоєння досвіду в практичній
діяльності.
Для успішного вивчення та використання передового педагогічного досвіду в
практичній діяльності педагогічного колективу
мають значення основні принципі його вивчення, узагальнення та
поширення. Розглянемо їх.
Принцип
цілеспрямованості, що передбачає чітку постановку мети дослідження.
Принцип
планування, що є організуючою основою всієї роботи з вивчення,
узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду як окремих
учителів, так і педагогічних колективів навчальних закладів. Планом вивчення
передового педагогічного досвіду має передбачатися розподіл функцій та завдань
між працівниками, які досліджують і узагальнюють передовий досвід.
Планування
роботи з вивчення передового досвіду буває трьох видів: оперативне планування на півріччя; поточне планування
на навчальний рік; перспективне планування на кілька років (1—2).
Принцип
організованості передбачає роз'яснення мети й завдань з вивчення,
узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду; надання учителю
допомоги в освоєнні досвіду; створення відповідних умов для вивчення та
узагальнення педагогічного досвіду.
Принцип
поглибленості аналізу дає змогу виявити протиріччя, які виникають у ході
навчально-виховного процесу; показує, як учитель знаходить шляхи і способи їх
усунення.
Правила
дослідження передового педагогічного досвіду, із
урахуванням принципу поглибленості аналізу:
Врахування не лише зовнішніх, а й внутрішніх ознак, які характеризують
мотиваційну сферу.
1.Вивчення досвіду триває
не одну мить.
2.Педагогічний досвід у процесі
його використання несе "відбиток"особистості самого вчителя, його
ерудицію, переконаність, міміку й мовлення, його індивідуально-психологічні
особливості, що певною мірою обумовлює різну ефективність застосування досвіду
різними педагогами.
3.Діалектичне, а не механічне
поєднання форм, методів, їх структурних елементі и, зв'язків між ними, що дає
можливість зрозуміти, вивчити, узагальнити досвід.
В
практичній роботі важливим є дотримання поетапності вивчення, узагальнення,
поширення передового педагогічного досвіду.
Здебільшого робота з вивчення та узагальнення досвіду планується на 2—3
роки. Не варто при цьому штучно скорочувати термін, оскільки це зумовлює
формальне ставлення до роботи і знижує об'єктивність та науковість узагальнень.
Для ефективного вивчення досвіду необхідно чітко
спланувати роботу.
І
етап. Планується
теоретична підготовка та розв'язання організаційних питань. Наводиться список
літератури. Планується робота з тими особами, чий досвід вивчається
(консультації, самоосвіта, підготовка доповідей, статей тощо).
ІІ
етап. Плануються етапи вивчення
досвіду за роками.
ІІІ
етап. Плануються форми
узагальнення, систематизації досвіду, рецензування матеріалу методистами або
науковими працівниками, термін подачі матеріалу для схвалення вченою радою
(радою методичного кабінету).
ІV
етап. Плануються заходи щодо
організації процесу поширення досвіду — проведення семінарів-практикумів,
майстер-класів, творчої лабораторії вчителя, виступи перед учителями на
засіданнях методичних об'єднань, випуск брошури тощо.
Роботу, що
проводиться в школі з впровадження (поширення) передового педагогічного
досвіду, можна виразити у такій послідовності:
1.Ознайомлення
вчителів з передовим досвідом, роз’яснення його переваг порівняно з
традиційними методами. (Робота групи науково – педагогічної інформації створена
для своєчасного надання вчителем необхідної інформації про сучасні досягнення
науки і передового досвіду).
2.Створення
сприятливих умов для розвитку творчості вчителів, показ прийомів роботи на
практиці. (Робота клубу "Творчість", куди входять вчителі вищої
категорії. Значну увагу приділяють поширенню досвіду. Члени творчої групи
демонструють особистий досвід застосування на практиці положень, рекомендацій,
висновків науки й передової педагогічної практики з проблеми, виступають з
доповідями, повідомленнями на засіданнях методичних об'єднань (далі - МО),
педагогічної ради школи та інструктивно-методичних нарадах).
3.Організація
внутрішкільного контролю за застосуванням раціональних прийомів роботи.
4.Моральне і
матеріальне заохочення.
2.2.Технологія виявлення та вивчення передового
педагогічного досвіду.
Зупинимося
детальніше на тому, як здійснюється процес освоєння досвіду в межах
Іваниківської ЗОШ І-ІІІ ст.. Його здійснення відбувається в такій
послідовності.
1.Визначення
педагогічної проблеми та об’єкта (пошук передового педагогічного досвіду).
2.Теоретична підготовка
та складання плану (як у психології чи педагогіці вивчається тема).
3.Попереднє
вивчення та аналіз досвіду (зондажне відвідування уроків учителів).
4.Основне вивчення.
5.Систематизація та
узагальнення одержаних матеріалів.
6.Зіставлення
результатів вивченого з педагогічною теорією передовою практикою, вибір форм
пропаганди досвіду.
Пошук передового
педагогічного досвіду може бути цілеспрямованим і випадковим.
Цілеспрямований
здійснюється за заздалегідь визначеним
планом (у перспективному плані є об’єкт досвіду, тема, етапи вивчення; у
річному плані, планах шкільних МО теж
відображається робота з даного питання).
Випадковий пошук
пов'язаний зі спостереженням за роботою вчителів під час відвідування уроків,
позакласних заходів, факультативів або з виступом вчителя в процесі обміну
досвідом на засіданні педагогічної ради, з вивченням шкільної документації,
матеріалів, представлених на педагогічну
виставку, проведенням атестації. Найчастіше в ході відвідування шкільних
занять. При цьому спостерігаємо, вивчаємо і аналізуємо систему роботи учителя з
певної теми, систему позакласних заходів. Здійснюємо епізодичне відвідування
уроків учителя в різних класах. Аналізуємо чи був оптимальним вибір їх форм і
методів. Систему роботи вчителя вивчаємо двічі (рекомендується в листопаді й
травні), періодично проводимо моніторинг навчальних досягнень учнів, а
наприкінці навчального року здійснюємо підсумкову перевірку рівня навчальних
досягнень учнів. Аналізуємо ефективність роботи вчителя.
Вивчаємо також
ведення вчителем шкільної документації, аналізуємо участь його в роботі МО
школи, району, участь у громадському житті школи, стосунки з колегами по
роботі, учнями, батьками. Якщо в результаті проведеної роботи досвід учителя
відповідає указаним критеріям передового педагогічного досвіду, на
засіданні методичної ради школи
приймаємо рішення про вивчення передового педагогічного досвіду вчителя з
певної проблеми та складаємо план роботи з вивчення і впровадження в практичну
діяльність учителів цього досвіду.
Вивчення здійснюється
таким чином:
-
Створюємо
творчу групу для вивчення досвіду (заступник з НВР, керівник МО, бібліотекар).
-
Проводимо
попереднє спостереження за роботою вчителя (у вересні – жовтні протягом 10 – 15
днів) із метою визначення суті досвіду загалом. Вивчаємо наявну літературу з
даної проблеми.
-
Ґрунтовне
вивчення досвіду передбачає тривалу, планомірну роботу. Рекомендується вивчення
проводити у два періоди: грудні – травні з інтервалами 3.5 – 4 місяці протягом
5 – 7 днів. При цьому слід уточнити й поглибити висновки про суть досвіду,
надати допомогу в усуненні виявлених недоліків і довести досвід до необхідного
ступеня досконалості.
-
Контрольне
вивчення, суть якого – аналіз ефективності роботи вчителя, результативності
його досвіду; проведення вивчення рівня навчальних досягнень учнів на кінець
навчального року (контрольні тестові роботи, державна підсумкова атестація).
Виявлення передового педагогічного досвіду необхідно здійснювати
цілеспрямовано та опосередковано під час проведення семінарів, нарад тощо.
Якщо в результаті відвідування уроків, ознайомлення з іншими аспектами
роботи вчителя зафіксовано, що досвід відповідає переліченим вище критеріям
передового педагогічного досвіду, і на засіданні методичної ради школи
ухвалюється рішення про вивчення передового досвіду роботи вчителя з певної
навчально-методичної проблеми, видається відповідний наказ по школі та
складається план роботи з вивчення, узагальнення, схвалення, поширення в
практику роботи вчителів цього досвіду.
Орієнтовний план вивчення досвіду не забезпечує його ефективності, якщо не
дотримуватись низки відповідних вимог, а саме:
• чітко дотримуватись плану;
• на кожному етапі вивчення досвіду інформувати вчителя про зроблені
висновки;
• поетапно оформлювати матеріали досвіду.
Однією з незмінних вимог є оволодіння методикою та технологією вивчення
досвіду.
Педагогічний досвід доцільно
вивчати в динаміці його розвитку, використовуючи із цією метою різні методи. Розглянемо їх детально.
ð
Спостереження
• зосередження уваги на тому аспекті діяльності вчителя, в якому найбільш
повною мірою прослідковується досвід його роботи;
• виявлення ефективних методів і форм навчання, які застосовує вчитель для
досягнення високої результативності праці;
• відвідування уроків, на яких вивчається система досвіду вчителя, що
відповідає його меті та завданням.
До спостереження за уроком відноситься, перш за все, розроблення способів
фіксації педагогічних фактів і явищ. Це можуть бути: спеціально розроблені
карти, таблиці, хронокарти, технічно-електронні засоби та ін.
Метод спостереження забезпечує об'єктивність та оптимальність одержаної
інформації в тому випадку, коли він має систематичний характер.
Педагогічний аналіз передбачає виявлення та дослідження ефективних
прийомів, методів і форм роботи вчителя. Педагогічний аналіз передбачає
використання таких принципів:
- масовості — залучення великої кількості фактів і явищ про об'єкт, який
вивчається;
- однорідності, що передбачає однотипність об'єкта, що вивчається;
- визначеності — аналізу найбільш суттєвого, головного, вирішального;
- вимірюваності — максимального використання можливих кількісних вимірів
результатів навчально-виховної роботи;
- єдності — аналізу педагогічних явищ з урахуванням усіх компонентів, які
на них впливають, у їх нерозривній єдності;
- безперервності — обліку стану явищ, що вивчаються, у минулому,
теперішньому й майбутньому часі, тобто дотримання принципів послідовності та
перспективності.
У педагогічному аналізі важливе значення має кількість і якість одержаної
інформації. З огляду на це інформація повинна відповідати вимогам:
своєчасності, лаконічності, об'єктивності, вичерпності, конкретності.
ð
Педагогічний експеримент
Педагогічному експерименту властиві такі ознаки:
- продумане внесення у явища, які вивчаються, принципово нового відповідно до
мети і завдань вивчення;
- організація навчально-виховного процесу, який допоможе побачити зв'язки і
взаємні вимоги;
- перевірка, контроль, порівняння з даними вчителів, які розв'язують ті самі
завдання, традиційно працюючи, тобто без внесення елементів нового;
- систематична перевірка кількісних і якісних змін;
- аналіз отриманих результатів, узагальнення, висновки, рекомендації.
ð Моделювання - один із важливих методів сучасного
наукового дослідження. Модель - засіб, який використовується суб'єктом для
пізнання об'єкта.
Методика поетапного вивчення ППД передбачає не лише розв'язання на кожному
етапі відповідних конкретних завдань, а й здійснення попередніх пошукових дій щодо
виявлення, вивчення досвіду, глибокої теоретичної підготовки того, хто вивчає
досвід, набуття ним уміння складати програму, здійснювати корекцію досвіду в
процесі вивчення або за його проміжними результатами.
З огляду на
зазначене рекомендуємо носіям досвіду систематично протягом року вести щоденник
спостережень із питань реалізації основних аспектів досвіду (позитивні моменти,
труднощі, які вчитель долає в процесі роботи). Цей матеріал значною мірою
допомагає реалізувати наступний етап – узагальнення передового педагогічного
досвіду.
2.3.Узагальнення як ключовий етап процесу освоєння
досвіду.
Мета
узагальнення: визначити суть досвіду, визначити засоби, прийоми, форми, методи,
за допомогою яких досягнуто позитивного результату, вивчити умови забезпечення
впровадження його в педагогічну практику.
Узагальнення проводимо у такій послідовності:
- перечитати весь зібраний матеріал (нотатки, педагогічний щоденник учителя,
аналіз матеріалів), щоб отримати уявлення про досвід;
- згрупувати матеріал та систематизувати його;
- виокремити типове, характерне, відкинути другорядне;
- здійснити педагогічний аналіз фактів, оцінити їх з погляду науки, виділити
особливо цінне в роботі й те, що заслуговує поширення;
- попередньо оформити узагальнений матеріал;
- остаточно оформити матеріал педагогічного досвіду.
Виділяють три рівні узагальнення передового
педагогічного досвіду.
Науковий
рівень — пов'язаний із нагромадженням і теоретичним аналізом
фактів, що лежать в його основі, передбачає виявлення його практичної новизни.
Методичний
рівень — розкриває процес діяльності в даній галузі, а не обмежується описом
результатів. У цьому випадку чітко визначається порядок дій у конкретній
методиці, наводяться яскраві приклади, переконливо показуються переваги даного
досвіду. Проте і тут необхідно підкреслювати провідну педагогічну ідею досвіду.
Необхідною умовою є аналіз результативності досвіду, що передбачає надання
методичних рекомендацій, порад щодо використання досвіду різними категоріями
вчителів.
Практичний рівень — охоплює три основні елементи:
—
конкретний опис педагогічних дій;
—
показ результативності;
—
розкриття переваг і перспектив використання.
У процесі узагальнення досвіду необхідно брати до уваги певні важливі
моменти:
• На практиці слід переважно не узагальнювати систему роботи вчителя
загальноосвітнього навчального закладу, а висвітлювати розв'язання ним важливої
педагогічної проблеми, вміле використання ефективних форм, методів, прийомів.
• В узагальнених матеріалах не слід залишати поза увагою діяльність учнів.
Варто не забувати, що навчально-виховний процес — це процес двосторонній.
• Бажано уникати оцінних положень загального типу (коли йдеться про те, що
робить учитель, але не зазначається, як він це де робить).
• Висвітлюючи загальні педагогічні результати: успішність, вихованість
учнів, важливо відображати динаміку змін цих результатів.
• Не слід забувати описувати умови впровадження досвіду, аналізувати
труднощі, з якими стикається вчитель у процесі роботи.
2.4.Способи та форми поширення передового
педагогічного досвіду.
Поширення досвіду - це організаційні дії, спрямовані на популяризацію
передової педагогічної ідеї.
Поширення ППД здійснюється різними
способами, зокрема:
• на засіданнях методичних об'єднань, семінарах, нарадах, засіданнях
педагогічної ради, науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях
(заслуховуються повідомлення про результати впровадження досвіду того чи іншого
вчителя, вихователя);
• шляхом безпосереднього ознайомлення з передовим досвідом, що пропагується,
- через відвідування навчальних занять під час проведення проблемних, творчих
груп, майстер- класів, педагогічних читань тощо;
• шляхом створення шкіл передового досвіду, якими керують носії передового
досвіду;
• через друковану (рукописну) пропаганду - випуск методичних бюлетенів, буклетів,
альбомів, плакатів, інформаційно-методичних листів; за допомогою «естафет»
передового педагогічного досвіду, публікації статей відповідного змісту в
газетах, журналах тощо;
• через наочну пропаганду передового педагогічного досвіду - методом експонування
матеріалів цього досвіду на шкільній, районній, обласній педагогічних
виставках;
Педагогами Івниківської ЗОШ застосовуються різні форми поширення передового педагогічного досвіду :
- презентація
педагогічної майстерності на засіданнях МО, на педагогічних
радах, педагогічних конференціях (під час проведення методичних тижнів та
декад);
- пропаганда за
допомогою ТЗН (відеозаписи уроків);
- засідання
круглого столу "Колективний досвід школи з питань підвищення ефективності
уроку".
- школа передового педагогічного досвіду - одна з форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, поширення
і впровадження кращого педагогічного досвіду, джерело формування педагогічної
майстерності;
- творча група - організований
на громадських засадах невеликий колектив працівників, які поглиблено вивчають
запропоновану (обрану) педагогічну (наукову) проблему, технологію тощо, що
забезпечує її творче застосування;
- методичні об'єднання (шкільні, міжшкільні,
районні) - форма методичної роботи, однією з функцій якої є
обмін досвідом роботи між учителями, впровадження в практику діяльності їх
кращих здобутків;
- науково-практичні конференції - одна з форм теоретичної та практичної підготовки педагогічних
працівників;
- психолого-педагогічний семінар - форма методичної роботи, що об'єднує всіх учителів певного фаху з метою
опрацювання найбільш важливих питань організації навчально-виховного пронесу,
вивчення та впровадження в практику діяльності досягнень психолого-педагогічної
науки, передового педагогічного досвіду;
- майстер-клас - інноваційна
форма методичної роботи, що сприяє ознайомленню з педагогічними інноваціями,
вивченню та впровадженню в практичну діяльність результативних, творчих
напрацювань, ефективних елементів передового педагогічного досвіду вчителів
міста (району), школи;
- педагогічні читання - одна з
форм методичної роботи, яка виконує, окрім інших функцій, функцію поширення
ППД;
- відкритий урок - загальноприйнятий методичний
захід, під час проведення якого відбувається демонстрація кращого досвіду,
пропагуються нові педагогічні ідеї та надбання, обговорюються актуальні питання
методики;
- друкована
пропаганда шляхом випуску методичних бюлетенів, плакатів, стендів; (оформлення
стенду "Перспективний педагогічний досвід" з постійними рубриками: "Чого вчитися у
своїх колег", "Увага! Цікавий досвід"; оформлення альбому
"Естафета передового педагогічного досвіду"; наочна пропаганда ППД
методом експонування матеріалів на педагогічних виставках; оформлення папок
"Творчі набутки вчителя…";
- панорама педагогічних досягнень - сукупність
творчих заходів, за допомогою яких педагоги пропагують свій досвід роботи;
- педагогічна виставка - демонстрація досягнень
педагогічного колективу, пропагування нових зразків навчально-методичної
діяльності окремого вчителя, поширення ППД;
- презентація - публічне представлення чогось
нового, що було створено чи досягнуто вчителем;
- творчий звіт - форма
методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку та пропаганду ППД;
- творчий портрет - форма
методичної роботи, спрямована на формування творчої особистості, розвиток
ініціативи вчителя, поширення ППД, підвищення авторитету й творчої активності
вчителя;
- педагогічна «скринька» - різновид «аукціону»
педагогічних ідей, в основу якого може бути закладено проблему виявлення,
пропаганди та впровадження ППД;
- методична естафета - форма
методичної роботи, яка складається з кількох етапів та сприяє впровадженню ППД: І етап - «Стоп-кадр» (фрагмент
уроку), на якому вчитель демонструє нестандартні прийоми, методи, засоби
навчання; II етап — «Калейдоскоп
нестандартних уроків», у ході якого аналізуються творчі знахідки педагогів; III етап — «Трибуна вільних думок»,
де вчителі захищають моделі уроків і беруть участь у диспуті з теми «Джерела
педагогічної творчості»;
- методична панорама -
колективна (групова) форма роботи, що передбачає ознайомлення з досвідом
педагогічної діяльності групи вчителів, який має спільне тематичне спрямування;
- методичний фестиваль - багатопланова (як правило, разова) форма роботи з великою аудиторією
педагогів (методистів), що передбачає пропаганду ППД та має на меті обмін
досвідом роботи з упровадження в практику роботи нових педагогічних знахідок;
- міжшкільні науково-методичні обміни досвідом —
форма колективної методичної роботи, спрямована на пропаганду ППД, впровадження
інноваційних технологій у навчально-виховний процес;
- обмін досвідом - форма роботи,
що має на меті популяризацію ППД, створення психоло-педагогічних стимулів для
розвитку творчої діяльності вчителів, збагачення систем педагогічної діяльності
нестандартними підходами щодо оптимізації навчально-виховного процесу;
- наставництво - форма
передачі та впровадження ППД, обміну досвідом, надання методичної допомоги
тощо;
- пізнавальні, професійні екскурсії - організаційні
форми, які проводяться з метою вивчення й поширення ППД;
- бенефіс педагога - форма методичної роботи, яка
реалізується за окремим сценарієм, як пропаганда ППД учителя;
- портфоліо - «продукт» інформаційно-комунікаційних технологій, що
документально засвідчує майстерність учителя, сприяє оцінюванню рівня його
професіоналізму та ін.
Якщо виявлений
керівниками навчального закладу передовий досвід педагога за своїм значенням
виходить за межі навчального закладу, адміністрація повідомляє про це районне
управління освіти (методичний кабінет), рекомендує досвід для вивчення й
узагальнення на районному, а в подальшому й на обласному рівнях (досвід
вчителя світової літератури Вівчарик
М.Т.).
Крім того, ми як
керівники навчального закладу, намагаємось забезпечити поширення й використання
передового педагогічного досвіду окремих педагогічних працівників, колективів,
рекомендованих районним відділом та обласним управлінням освіти, міністерством
освіти та науки України.
У школі є список
опорних шкіл району, картотека передового педагогічного досвіду ОІППО.
ВИСНОВКИ
З
метою ефективного впровадження передового педагогічного досвіду та досягнень
психолого-педагогічної науки в роботу педагогічного колективу, школа повинна
стимулювати пошук учителів, які працюють творчо. По-перше, її має очолювати
добре підготовлений керівник, здатний створити в педагогічному колективі
творчий настрій, здоровий морально-психологічний клімат, сприятливі
матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні умови праці. По-друге, для
організації творчої діяльності педагогічного колективу необхідна відповідна
теоретична і практична підготовка вчителів, озброєння їх методикою творчих
пошуків. По-третє, потрібен вибір суспільне значущої для школи і посильної для педагогічного
колективу теми, чіткість і ясність мети й завдань творчого пошуку для всього
колективу і для кожного педагога зокрема, раціональний розподіл і кооперація
праці. По-четверте, слід забезпечити вільний час педагогам через раціональну
організацію їхньої праці та звільнення від невластивих їм функцій. По-п'яте,
має існувати система стимулювання педагогічної творчості кожного вчителя і
педагогічного колективу.
Пам’ятаймо про те, що
вчасно побачити й належним чином оцінити оригінальне, нове й перспективне в
роботі вчителя, створити сприятливі умови для впровадження його в практику –
основне завдання сучасного керівника школи, бо все це сприяє підвищенню
професійної компетентності вчителя, від якої залежить якою буде освіта.
Досвід переконує, що
не все нове, навіть явно позитивне, педагогічний колектив сприймає з
ентузіазмом. Адже завжди знайдуться вчителі, які на будь-які новації дивляться
з недовірою, дехто — скептично, а дехто не бажає нічого змінювати у своїй
діяльності. Тому потрібно переконати педагогічний колектив у їх доцільності,
показавши наступне: зумовленість цих педагогічних ідей суспільними потребами,
вимогами, які ставляться перед школою; яких результатів у навчанні та вихованні
буде досягнуто; як втілення позначиться на розв'язанні інших навчально-виховних
завдань; вплив нововведень на вдосконалення і раціоналізацію праці вчителів та
учнів; наступність нових ідей з уже наявними у шкільній практиці, передусім у
передовому досвіді вчителів, що доведе можливість використання їх у цій школі;
результати досвіду інших шкіл, які успішно втілюють цю наукову ідею;
порівняльні діаграми, схеми, таблиці, що доводять ефективність нових прийомів
роботи.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Жерносек І.П.
Науково – методична робота в загальноосвітній школі : Навчально – методичний
посібник. - Київ, - 1999 .
2.Жерносек І.П.
Передовий педагогічний досвід: проблеми і пропозиції // Педагогіка і
психологія. - 1994. - №4.
3.Кравець В.
Система роботи вчителя, її вивчення // Директор школи. - №18. - 2009.
4. Методика вивчення,
виявлення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kmcentre.com.ua/wp.../03/Vyvchennya-uzahalnennya-PPD.ppt
5.Момот Л. Л. Передовий педагогічний досвід: теорія і
методика / Л.І.Момот. - Київ, 1990.
6.Набока Л. Я.
Поширення педагогічних ідей у практику / Л.Я.Набока. - Київ. - 2002.
7.Перспективний
педагогічний досвід: Методичні рекомендації [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: krutienko.ucoz.ua/Zavuch/rekomen_ kerivn_shhodo_vivch_ppd.doc .
8.Положення про
виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду
[Електронний ресурс] / Київський міський педагогічний університет імені
Б.Д.Грінченка; Інститут післядипломної педагогічної освіти. – Режим доступу: www.ippo.org.ua/files/.../ДОСВІД/ Положення_про_ППД_ІППО.doc
9.Річний план роботи школи. - Харків. - 2013. (розділ "Узагальнення
досвіду").
10.
Тевліна
Б. Передовий педагогічний досвід: вивчення
, узагальнення та поширення // Освітній
дайджест. - №2.- 2004. - с.117 – 122
[вміщено: Картку обліку передового педагогічного досвіду; Орієнтовну
структуру узагальненого опису передового педагогічного досвіду; Рекомендації
методисту (керівнику школи), який вивчає досвід роботи вчителя].
Немає коментарів:
Дописати коментар